Звернення стосовно загрозливого стану збереження Софійського собору

Звернення наукової і пам’яткоохоронної громадськості України до Міністра культури Михайла Кулиняка стосовно загрозливого стану збереження Софійського собору

Шановний Михайле Андрійовичу!

Наукова і пам’яткоохоронна громадськість України стурбована не так проблемами з дирекцією Національного заповідника “Софія Київська”, як украй загрозливим станом збереження Софійського собору як унікальної пам’ятки всесвітньої спадщини. Ситуація, що прямо загрожує археологічній, архітектурній та мистецькій спадщині Софійського собору, склалась останніми роками через некомпетентну та самочинну діяльність адміністрації Національного заповідника “Софія Київська”.

Всупереч Закону України «Про охорону культурної спадщини» без погодження з Міністерством культури керівництвом заповідника ухвалюються та втілюються у життя рішення щодо несанкціонованих археологічних розкопок у садибі Софійського собору та змін живописного ансамблю.

Такі дії адміністрації становлять загрозу пам’ятці та призводять до руйнівних наслідків, зокрема:

– під час розкриття саркофага Ярослава Мудрого, яке не було узгоджене з Міністерством культури, мармурова плита віка саркофага (що сам є унікальною пам’яткою) була пошкоджена важелями;

– без належного погодження виконано демонтаж фрескового живопису ХІІ ст. у приділі Антонія та Феодосія, лише вчасний протест науковців та членів науково-методичної ради МКУ у грудні 2011 року спинив неприпустимі наміри адміністрації заповідника щодо замін основ мозаїк ХІІ ст. Михайлівського Золотоверхого собору, які зберігаються у Національному заповіднику «Софія Київська»;

– неузгоджене будівництво трансформаторної підстанції у садибі собору, яке виконувалось без належних попередніх археологічних розкопок та без дозволу на проведення робіт, призвело до втрати значного обсягу культурного шару у межах центральної частини Стародавнього Києва.

Багаторічне ігнорування адміністрацією загрози цілісності Софійського собору, пов’язаної зі станом стародавніх підземних споруд на території садиби заповідника може мати катастрофічні наслідки, оскільки софійські підземелля перебувають в аварійному стані і регулярно проявляються великими провалами на відстані 10–15 м від собору. При цьому, дії керівництва заповідника стосовно зазначених провалів обмежуються лише їхнім засипанням без відповідного фахового обстеження та укріплення аварійних ділянок підземних споруд. Такий підхід є вкрай некомпетентним (ці підземні споруди мають бути окремими об’єктами культурної спадщини) та створює передумови для подальшого поширення руйнівних процесів.

Зрештою, громадськість не може не турбувати і той факт, що за роки керівництва адміністрацією Національного заповідника «Софія Київська» Н. М. Куковальською заповідник із державної організації фактично перетворився на напівприватну корпорацію, в якій вузьке коло «наближених» осіб приймає ідеологічні та адміністративні рішення стосовно долі пам’ятки світового значення, за яку відповідає держава Україна. Останніми роками Софійський собор є закритим для проведення у ньому наукових досліджень будь-якими фахівцями, що не мають прямого відношення до адміністрації заповідника. Це, безумовно, завдає суттєвої шкоди не лише його науковому авторитету , а й міжнародному іміджу держави, яку він має представляти.

У зв’язку з цим просимо Вас, шановний Михайле Андрійовичу, вжити невідкладних заходів щодо виправлення цієї ненормальної ситуації, а саме:

– заборонити проведення в Національному заповіднику «Софія Київська» будь-яких втручань в пам’ятки та їхній території без обговорення цих питань науковою та пам’яткоохоронною громадськістю;

– активізувати співпрацю у справі збереження пам’яток Софії Київської з Національною академією наук України та Національною академією мистецтв України як організаціями, що об’єднують найкращих вітчизняних фахівців у сфері вивчення та збереження культурної спадщини;

– оновити склад та актуалізувати роботу наглядової ради Національного заповідника «Софія Київська»;

– оптимізувати структуру адміністрації заповідника та провести атестацію її працівників, що дозволить уникнути дублювання функцій різних структурних підрозділів та позбавить від тих псевдонауковців, які дискредитують Україну перед світовою громадськістю.

Шановний пане міністре, Ваш наказ про зняття Н. М. Куковальської з посади генерального директора Національного заповідника «Софія Київська» цілковито підтримуємо.

З повагою,

Архипова Єлизавета Іванівна, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології, НАНУ.

Ганзенко Лариса Георгіївна, кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАНУ.

Дорофієнко Інна Пантелеймонівна, художник-реставратор вищої кваліфікації, головний художник корпорації «Укрреставрація», дійсний член Академії будівництва України.

Дьомін Микола Мефодійович, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, професор, народний архітектор України, лауреат премії Ради Міністрів СРСР, лауреат Державної премії України в галузі архітектури.

Івакін Гліб Юрійович, доктор історичних наук, член-кореспондент НАНУ, зам. директора Інституту археології НАНУ, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Кара-Васильєва Тетяна Євгенівна, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, заслужений діяч мистецтв України.

Коренюк Юрій Олександрович, кандидат мистецтвознавства, доцент Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури.

Міляєва Людмила Семенівна, доктор мистецтвознавства, академік Національної академії мистецтв України, професор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури.

Симоненко Олександр Володимирович, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАНУ, член-кореспондент Німецького археологічного інституту.

Скорик Лариса Павлівна, доктор архітектури, професор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, голова робочої групи з питань культури Гуманітарної громадської ради при Президенті України, заступник голови Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Стороженко Микола Андрійович, народний художник України, професор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, академік Національної академії мистецтв України, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка.

Толочко Олексій Петрович, доктор історичних наук, член-кореспондент НАНУ, зав. сектором Інституту історії України НАНУ.

Толочко Петро Петрович, академік НАНУ, директор Інституту археології НАНУ, голова Українського товариства охорони пам’яток.

Чебикін Андрій Володимирович, народний художник України, президент Національної академії мистецтв України, професор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури

Джерело

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *